Поиск
ИКС БЭК

ИКС БЭК

Подписчики: 18 подписчиков
ID: 5448061

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club5448061

Описание

Инженерно-Компьютерная Служба Башкирского экономико-юридического техникума

ValikhnovskiMD Foundation. Громадська благодійна організація ValikhnovskiMD Foundation, неприбуткова, благодійна організація, яка була заснована у Києві у 2015 році. Основною діяльністю є допомога тяжкохворим та постраждалим внаслідок ведення бойових дій.
Ініціатором та ідейний натхненником став Заслужений лікар України, видатний український пластичний і реконструктивний хірург, з більш, ніж 20-річним досвідом роботи лікар Ростислав Любомирович Валіхновський.
Завдяки унікальному дару, колосальному досвіду і фундаментальним знанням лікар Валіхновський і його клініка є партнерами і учасниками найпопулярніших телевізійних проектів про красу і здоров'я - Поверніть мені красу (1+1), Я соромлюсь свого тіла (СТБ), Моє нове життя(Україна). В рамках вказаних проектів нам не вдалось допомогти всім хто звертався за допомогою. Серед них тисячі бідних, понівечених та нещасних людей. Більш того ми і не зможемо на жаль самостійно допомогти цим всім людям. За рахунок роботи клініки та участі наших меценатів для початку ми зможемо допомогти хоча б десяткам українців.
Війна – це суворий іспит для усіх на міцність, єдність та чуйність. Але щоб його скласти, кожен повинен виконати окрему місію – справу, у якій він бачить своє призначення. Один із найнеприємніших наслідків війни – поранення воїнів та мирних мешканців. Цим питанням опікується медицина. Саме тому проект виник саме зараз.
Кожен випадок потребує окремих фахівців, які справді допоможуть повернутися постраждалим до повноцінного життя.
Допомога, яку пропонує наш благодійний проект – це пластичні та реконструктивні операції, які дозволяють відновити понівечене війною тіло та відновити естетичну красу постраждалого, що само по собі лікує душу та є не поганим елементом психореабілітації та повернення до повноцінного життя постраждалих.
Методики, які використовуються лікарями під керівництвом Валіхновського Ростислава Любомировича є передовими у пострадянських державах, а у розвинених країнах їх використовують найсучасніші медичні центри. Ці методики лікування дозволяють швидко відновити тканини при складних пошкодженнях різної давності і навіть уникнути інвалідності та відновити попереднє життя. Отримати допомогу можуть як вояки, так і мирні мешканці територій збройного конфлікту.
Саме в цьому Валіхновський Ростиславом Любомировичем бачить свою роль в нелегкий період для країни та готовий підставити своє плече державним структурам, які виявилися не готові до того, щоб самотужки справитися з такою кількістю понівечених війною громадян та військовослужбовців.
Але нашого бажання та професіоналізму недостатньо для того, щоб вирішити всі соціальні проблеми наших співгромадян і саме ТУТ РОЛЬ КОЖНОГО З ВАС! НАМ ПОТРІБНА ВАША ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА, ЩОБ ДОПОМОГТИ ЯКОМОГО БІЛЬШІЙ КІЛЬКОСТІ НАШИХ СПІВВІТЧИЗНИКІВ. ВСІМ ХТО ХОЧЕ ДОЛУЧИТИСЯ ДО НАШОЇ ІНІЦІАТИВИ, БУДЕМО ЩИРО ВДЯЧНІ ЗА ДОПОМОГУ!
ПОСПІШАЙТЕ ТВОРИТИ ДОБРО!!!!
http://cf.valikhnovskimd.com/.

" ValikhnovskiMD Foundation"

ХВЗТ- Будь в курсе. Технікум був заснований у колишньому маєтку Муравйових-Апостолів у 1920 р. як агропрофшкола з однорічним, а з 1927 — трирічним терміном навчання. У 1925 р. в Хомутецькій агропрофшколі навчалося 60 учнів і працювало 7 викладачів. Хомутецька школа була справжнім осередком агітації, політико-виховної та культурно-масової роботи на селі. У 1930 р. сільськогосподарська школа була реорганізована в Хомутецький технікум свинарства, який випускав старших свинарів. Перший випуск їх — у 1930 р. (44 особи). У 1932 р. з технікуму випущено 35 спеціалістів. Зміцнювалася матеріально-навчальна база технікуму. Він був перетворений в зоотехнікум. У 1933 р. створено навчально-виробниче господарство технікуму — Хомутецький зоотехнікум ім. Декабристів. побудовано в 1958 р. — ветеринарну клініку. В 1964 р. збудовано новий учбовий корпус на 360 учнівських місць. У технікумі обладнано 17 навчальних кабінетів та 21 лабораторію.Сьогодні для успішного навчання в технікумі є всі необхідні умови. В 1987 р. став до ладу чотирьохповерховий гуртожиток на 200 місць з усіма зручностями. До послуг студентів є 17 кабінетів і 25 лабораторій, спортивний зал, бібліотека, що має фонд 39944 книги.Велику історичну цінність має старий корпус технікуму, колишній будинок Муравйових-Апостолів.
Для абітурієнта:
на баз 11 класу здається ЗНО факультут вет медицина: українська мова і біологія, на факультет технолог з переробки продукції тваринництва: українська мова і математика, на базі 9 класів здається внутрішній екзамен факультут вет медицина: українська мова і біологія, на факультет технолог з переробки продукції тваринництва: українська мова і математика
Навчання безкоштовне, встигаючим студентам виплачується степендія.

ХВЗТ- Будь в курсе

Группа почитателей Майкла Крайтона. Родился 23 октября 1942 года в Чикаго (штат Иллинойс), но вырос на окраине Нью-Йорка, в Рослине (на Лонг-Айленде). Отец Крайтона работал в журнале, мать — домохозяйка, в семье было ещё трое детей.
Учился в средней школе Рослина, где благодаря своему росту успешно играл в баскетбольной команде, затем с 1960 года в престижном Гарвардском университете в Кембридже (штат Массачусетс) на филологическом факультете. Однако его стиль постоянно вызывали нарекания у профессоров и оценки его обычны были невысоки. Однажды в качестве своей работы он представил одно из эссе Джорджа Оруэлла. Профессор за этот «труд» поставил Крайтону три с плюсом, и после этого будущий писатель понял, что гарвардские мерки не для него.
В 1964 году, после окончания университета со средними оценками, он решает сменить область интересов и заняться антропологией в Кембридже (Великобритания). На этом поприще успехи превзошли все ожидания, за успехи в учебе в 1965 году он был премирован годичной поездкой по Европе и северной Африке. Вернувшись в США, Крайтон вновь меняет область интересов. На этот раз он намеревается стать врачом, в Гарвардской медицинской школе в 1969 году защитил диссертацию по медицине, недолгое время проработал в институте биологических исследований Джонаса Солка в Ла-Холле (штат Калифорния), но частную практику получать не стал, так как становится профессиональным писателем.
Свое первое произведение — путевые зарисовки — Майкл Крайтон продал газете «Нью-Йорк Таймс» в 14 лет. Более серьёзно пробовал писать на филологическом факультете, а в середине 60-х, чтобы оплатить учебу, начал писать полицейские романы, публиковавшиеся под псевдонимами Джеффри Хадсон (Jeffrey Hudson) и Джон Ланг (John Lange). Один из этих романов под названием «В случае необходимости» завоевал в 1968 году престижную премию писателей детективов «Эдгар». А другая книга становится первой фантастической книгой Крайтона: имеется в виду роман «Отборное средство» (1968), представляющий собой классический фантастический детектив. Успех же Крайтону принесла первая, подписанная собственным именем, книга — фантастический роман «Штамм „Андромеда“» (1969), который спустя два года был экранизирован.
В начале 70-х годов он переключается на карьеру киносценариста, а затем и режиссёра, и его пятый фильм под названием «Мир Дикого Запада» завоёвывает определённый успех. В этой картине люди будущего проводят свой отпуск в гигантском парке наподобие «Диснейленда», где воспроизведены все минувшие эпохи, но вместо людей — ничем не отличающиеся от них роботы. И вот один из ковбоев-роботов выходит из строя и начинает охоту за человеком. Противостояние робота и человека и составляет основной сюжет фильма. К тому же в этой ленте Крайтон одним из первых использовал оцифровку изображения для получения спецэффектов.
Но всемирную известность Крайтон приобрел в 1993 году, когда один за одним на экранах появляются блокбастеры по романам «Парк юрского периода» (1990) и «Восходящее солнце» (1991). Эти экранизации подстегнули читательский интерес и к старым трудам писателя, а роман «Парк юрского периода» в 1993 году в США почти год держался в списках бестселлеров, его общий тираж в США приближается к 7 миллионам экземпляров. В том же году Крайтон был признан самым популярным писателем США. К началу 1998 года он был четвёртым в списке самых богатых деятелей индустрии развлечений (102 миллиона долларов). К настоящему моменту тираж его книг по всему миру превышает 100 000 000 экземпляров.
Кроме того, по сценарию Майкла Крайтона был снят один из самых успешных американских телесериалов «Скорая помощь», который получил 14 премий «Эмми» — высшей награды в телевидении. Крайтон был руководителем фирмы по производству программного обеспечения «FilmTrack», а в конце 90-х годов стал основателем компании «Timeline Studios» по производству компьютерных игр, основанных на сюжетах собственных романов. Сам писатель признаётся, что он уже почти два десятка лет фанатично любит этот ви

Группа почитателей Майкла Крайтона

ЗаводнЫе МедсестричкИ. В житті собі обрав важкий ти шлях,
Твоє майбутнє у твоїх руках.
Вперед до успіху прямуй,
Сили не шкодуй -
Твоя сила це знання.
Професія майбутня нелегка,
Потрібен розум тут, легка рука.
Ти не лінуйся і трудись,
Неодмінно вчись,
Приклад з кращих ти бери.
Приспів:
Ти студентським вже заживеш життям,
твоє майбуття – це медицина ,
Це твоє покликання,
Хай летять роки, в серці назавжди,
Халати білі. Ми студенти – медики.
Чотири роки швидко промайне,
Собі роботу кожен обере.
Повинен ти допомагать
І не шкодувать,
Що професію обрав.
Що важко,ти нікому не кажи,
В своїй душі ти світло збережи,
Від відчаю не вішай ніс,
Все добро,що ніс
В своїм серці збережи.

ЗаводнЫе МедсестричкИ

ПаРкУр!!! СтриЙ РулитЬ!!!. Тут ви познайомитесь з ТреЙсерИ!!!Стрияни пишіть!!!
Парку́р (фр. parkour, спотворене від parcours — дистанція, смуга перешкод) — спортивна дисципліна, що являє собою швидке подолання перешкод.
Паркур був заснований у Франції Давидом Беллем і Себастьяном Фука. Поєднує в собі особливу філософію (світосприймання), гімнастику, легку атлетику, бойові мистецтва і білдерінг (лазіння по стінах). Люди, які займаються паркуром, називаються трейсери.
Сприйняття
Паркур — дисципліна, що вдає із себе сукупність навиків володіння своїм тілом, які в потрібний момент можуть знайти застосування в будь-якій з ситуацій наший життя. Сила і вірне її застосування — необхідна умова збереження свого життя і життя людини, якій може потрібно твоя допомога. Уміння швидше за інших опинитися там, де ти необхідний, є показником твоїх здібностей і рівня. Не маючи можливості добігти, залізти, вирватися, прорватися, будь ти хоч гуру гуманітарних наук, ти так і погниєш в тій ямі посеред джунглів, в якій опинився, не зумівши дістатися до пункту призначення.
Паркур не учить використовувати які-небудь засоби, пристосування або зброю, а дозволяє розвинути навички поведінки в умовах тут і зараз. Дерева, стіни, дахи — все це є частина наший життя і ми можемо зіткнутися з будь-якою перешкодою в будь-яких умовах. Швидкість реакції, оцінки обстановки і своїх можливостей — те, що тренована свідомість автоматично опрацьовує за секунди. Досвід подолання своїх страхів, невпевненості, отриманий шляхом безлічі тренувань, навчить тебе бачити шлях скрізь. Отвори в стінах, за які ти успішно зможеш зачепитися, виступи, яких не пропустять твої ноги, пропасти, через яких тобі не складе труднощів перестрибнути — ось результат сканування місцевості трейсером (трейсерамі стали називати людей, паркуром, що займаються; від франц. traceur — прокладаючий шлях).
Для того, щоб ти зміг справитися з будь-якою ситуацією, необхідно розвиватися в цілому ряду дисциплін. Перш за все, необхідно пізнати себе, прагнучи створити гармонію між тілом і духом, оцінити свої нинішні можливості і почати боротися з своїми недоліками, страхами. Прекрасним способом виховання духу є єдиноборство, де постійно доводиться боротися з психологічним чинником, напрацьовує прагнення перемагати. Для розвитку навиків переміщення допоможуть легка атлетика, скелелазіння, гімнастика. Замикає список медицина, пізнання в якій є необхідною складовою нашого життя.
Загалом, паркур — це ще і філософія: у житті немає меж, є тільки перешкоди.
Свідомість трейсера
«Ми живемо і постійно рухаємося по цій планеті. У звичайному для себе ритмі я можу перетинати міські простори, лісові масиви і джунглі оскільки мені це хоче з умовою дотримання норм, які зобов'язують мене не заважати життя інших людей. Жоден рух, використовуваний мною, не піддається чіткій класифікації, оскільки воно моє і лише моє.
Я малюю шлях, я художник по бетону і асфальту, деревам і скелям. Я не прагну пробігти щонайшвидше, бо ні з ким не змагаюся, я на тренуванні, яке приносить мені задоволення від усвідомлення роботи над собою.
Можливість уразити перехожих не дає мені права на ризик, якому я можу себе піддати, виконуючи на їх очах немислимі піруети. Я малюю властивою мені технікою і оцінка стороннього спостерігача мені не важлива, оскільки роблю я це для самотренування до тих пір, доки мої навики не стануть в нагоді кому-небудь. І ось тоді вже той самий перехожий буде вимушений оцінювати мене лише по одному критерію — чи встиг я скористатися своєю силою, коли це стало необхідно.
Розвиваючись, я можу додати яскравіші мазання — ефектні рухи, або жорсткіші — різкість, прискорення, прорив. І ніякий з пройдених етапів не закінчить мою картину, бо вона малюється все життя, змінюючись в характері і тонах.
Стиль малювання індивідуальний і не слід ламати цю унікальність, підстроюючись під

ПаРкУр!!! СтриЙ РулитЬ!!!