Описание
Історичне коріння цього ошатного села сягає глибше, ніж Миколаєва: наукові джерела подають заснування на його місці перших поселень ще в VІІ-VІ століттях до народження Христа… Перше враження, що склалося від відвідин днями цього населеного пункту, - це чистота: жодного папірчика, жодної обгортки від ласощів, жодної пляшки, жодної купи сміття… Наступне - людська привітність і порядність… А, втім, попри давню історію, Тростянець ніколи не був адміністративним центром, тобто не мав власної сільради, там не було окремого колгоспу; навіть церкву розпочали зводити лише в 1994 році. А ось головне багатство: пісок і вапно - здавна використовується в будівництві навіть далеко за межами району…
Село належить до Бродківської сільради. Війт Олександра Леницька знайомить із населеним пунктом: у 130 дворах на вулицях Зеленій, Івана Франка, Задолі, Круглому, Молодіжній та Вушнаках проживають 590 осіб. Їхні інтереси у сільраді представляють депутати Віра Шаран, Михайло Танчак, Олександра Дзиндра, Марія Горчин, Юлія Корецька. Функціонують два кар’єри (піщаний і вапняно-піщаний), ТзОВ «Гідробуд», що займається гідромеліоративною діяльністю та перевезеннями, ТзОВ «Ліхтен-Бетон», а також тут надають авторемонтний, побутовий сервіс, автоперевезення. Звичайно, є школа, медична, культурна установи, два магазини. Природне багатство місцини спонукує місцеву владу розширити туристичну діяльність. Для цього в генеральному плані села зазначили на майбутнє, серед іншого, туристичне місце – озеро на межі Великої Волі, Тростянця і Миколаєва. А ще одна водойма, громадська та вже облюбована місцевими жителями і приїжджими, знаходиться попри дорогу.
Оскільки основне багатство людини – здоров’я, то першою тростянецькою співрозмовницею обираю Софію Ковальчук, завідувачку ФАПу. Її трудовий стаж у медицині становить 46 років. Пункт обслуговує 526 жителів Тростянця та хуторів Задолу, Вушнаків, Круглого, у тому числі дітей до одного року – семеро, до 14 років – сто шістнадцять. Улітку, буває, звертаються по першу медичну допомогу відпочивальники, які прибувають на місцеве озеро навіть із інших районів та зі Львова. А боротися із серйозними недугами жителям Тростянця допомагають лікарі Стільської сільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
Неподалік – магазин.
Споруду, де має роботу продавчиня Анна Пшик, орендує місцевий підприємець. У селі є ще один магазин. Торгівля пожвавлена влітку, коли додатково виручають приїжджі відпочивальники.
У дев’ятирічній школі (тобто І-ІІ ступенів), дарма, що лише другий день вересня, освітній процес вирує. На спортивному майданчику дев’ятикласники із учителем Романом Крілем радо вправляються в фізкультурі. А в шестикласників урок української мови про її красу і багатство проводить директор школи Мар’яна Герус. Мар’яна Богданівна розповідає, що у шкільну родину влилися семеро першокласників, тепер усіх учнів налічується рівно сотня. Десь половину цієї кількості «Школярик» привозить із Великої Волі, Глухівця, Сухої Долини. На перших порах її вчителювання (а загалом працює 24 роки) школяриків було сто п’ятдесят… Хвалять за успішність семикласників Юрія Трембу, Тараса Курача, Марію Федоричак, шестикласників Василя Даціва, Василину Шаран. Звичайно, роль учителя в їхній праці – незаперечна. Директор наголошує, що педагоги щедро передають вихованцям свої знання, насамперед, – найдосвідченіші: вчитель географії Рома Гедз, математики – Ольга Шестопалова, початкових класів – Ольга Стасюк, а також їхні молодші колеги: учитель початкових класів Анжела Кіричук, української мови і літератури – Орислава Буга, математики, фізики, інформатики – Віра Мельник, англійської мови – Ніна Поліщук, фізкультури – Роман Кріль, початкових класів – Галина Дмитрів, інші. Директор зауважує, що споруда освітнього закладу датується 1953 роком, а в 1994-ому її добудовано. А в іншому кабінеті вчитель географії Рома Гедз демонструє експонати класного кутка-музею, зібрані учасниками краєзнавчого гуртка різних по
